Москва остается главной угрозой безопасности, — Уильямсон

В первый день работы 55-й Мюнхенской конференции по безопасности, открывшейся в пятницу, 15 февраля, прозвучала резкая критика в адрес России.

Об этом передает DW.

В частности, министр обороны Великобритании Гэвин Уильямсон, который открывал конференцию вместе с министром обороны Германии Урсулой фон дер Ляйен, заявил, что Москва остается «угрозой нашей безопасности», поскольку ее «незаконная активность не ослабевает».

«Мы видим, насколько безоглядно действует Россия», — заявил он.

Критикуя Москву, министр указал на незаконную аннексию Крыма, поддержку боевиков на Донбассе, попытки повлиять на выборы в других государствах, а также попытки Кремля перевести «войну в серую зону» путем кибератак и скрытого использования военных.

Он также заявил о поддержке Киева Лондоном. «Мы не оставим наедине такие государства, как Украина, на которые нападает Россия», — заверил министр обороны Великобритании.

По словам Уильямсона, гарантией безопасности остается Североатлантический альянс. «НАТО сегодня важнее, чем когда-либо раньше, потому что старый противник вернулся», — добавил министр.

Министр обороны Германии Урсула фон дер Ляйен в выступлении также подчеркнула важность Альянса. НАТО — это «больше, чем военный альянс», это — «политический альянс», отметила она. Особое значение он приобретает в силу «возвращения конкуренции между крупными мировыми державами».

Форум традиционно проходит в Мюнхене в отеле Bayerischer Hof в центре баварской столицы. Участие в форуме примут более 30 глав государств и правительств, более 80 министров иностранных дел и обороны, а также высокопоставленные «лица, принимающие решения», эксперты, экономисты, представители международных и общественных организаций. Украину представляет президент Петр Порошенко, который выступит в панельной дискуссии в субботу и проведет ряд двусторонних встреч.

Скільки сьогодні коштує приготувати вареники

За рік приготувати вареники з картоплею стало дорожче на 45%.

"Щоб приготувати вареники, знадобиться 800 грамів пшеничного борошна вищого ґатунку, вода, сіль, молотий перець, картопля. Для піджарки – цибуля та олія. Тільки картопля за рік додала 47%. Кілограм у січні 2018-го коштував 6,3 гривні, у січні 2019-го – 9,3 гривні",
– написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За 800 г борошна у січні 2018-го українці платили 7,7 грн, у 2019 році – 9,1 грн.

"Відчутно подорожчала цибуля. На початок 2018-го за 250 грамів платили 1,4 гривні, у 2019-му – 4,6 гривні. Соняшникова олія подорожчала на 5%. 50 грамів торік коштували 1,7 гривні, зараз – 1,8 гривні", – каже експерт.

Приготувати вареники з картоплею у січні торік коштувало 17,1 грн. Цьогоріч – 24,8 грн.

У січні 2019-го ціни на продукти зросли значно менше, ніж попередні роки. Водночас подорожчало 70% соціального кошику. Найбільше додали овочі. Капуста подорожчала на 30%, картопля – на 27%, цибуля – на 25%, буряк – на 13%, морква – на 5%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Європейці витрачають на харчі близько 20% мінімальної зарплати, українці – половину доходів

5 базовых правил защиты от вирусных инфекций

Специалисты напоминают: для защиты от ОРВИ и ОРЗ необходимо принимать дополнительные меры профилактики. Даже если вы вакцинировались, риск вирусных инфекций остается высоким, поскольку противогриппозная вакцина не спасает от них, отмечают эксперты.

Чтобы помочь организму противостоять вирусным заболеваниям, медики рекомендуют употреблять больше фруктов, есть их каждый день. При отсутствии противопоказаний в рационе обязательно должны присутствовать мандарины, апельсины, гранаты, хурма, яблоки, бананы, киви. По мнению специалистов, фрукты в сезон простуд являются лучшими источниками витаминов, которые нужны иммунной системе для обеспечения защитных функций.

Кроме того, ежедневно следует бывать на свежем воздухе — регулярные 30-минутные прогулки очень полезны для иммунитета. Также обязательна физическая активность: медики советуют выполнять хотя бы несколько упражнений в течение дня. Физическая деятельность активизирует движение крови и процессы метаболизма, благодаря этому, ускоряет выведение из организма нежелательных и опасных для него молекулярных соединений.

Для того, чтобы быть защищенным от вирусов, очень важно полноценно высыпаться, спать не менее 7 часов в день. Сон более короткой протяженностью не позволяет мозгу полностью очищаться от белковых загрязнителей. Другим базовым и обязательным правилом в сезон ОРВИ должно стать соблюдение гигиены. В течение дня необходимо мыть руки (особенно после посещения общественных мест), а также полоскать нос и рот.

Європейці витрачають на харчі близько 20% мінімальної зарплати, українці – половину доходів

Жителі Латвії витрачають на найнеобхідніші харчі майже четверту частину від розміру мінімальної зарплати, встановленої в країні. Португальці, естонці та словаки – ще менше.

Про це свідчать результати дослідження Picodi.com, передає Поштівка з посиланням на Dienas Bizness.

В умовну корзину найнеобхідніших продуктів дослідники включили вісім універсальних категорій: хліб, молоко, яйця, рис, м'ясо, овочі та фрукти. Аналітики вирахували, скільки витрачають жителі європейських країн на ці продукти, і яку частку ці витрати складають від мінімальної зарплати.

З'ясувалося, що витрати на зазначені продукти складуть 25,5% від мінімальної зарплати в Латвії, 17,3% в Литві 14,8% в Естонії. Схожі результати з країн єврозони показали Португалія, Греція, Словаччина і Словенія.

На сьогодні мінімальна зарплата в Литві складає 550 євро (443,81 євро після сплати податків), в Естонії – 540 євро (516,45 євро "чистими"), а в Латвії 430 євро (306,16 євро на руки).

Зазначимо, що українці витрачають на їжу половину своїх доходів.

При цьому, соціальні продукти в країні відчутно дорожчають вже другий рік поспіль.

Раніше Поштівка повідомляла, що ціни на харчі у Києві є найвищими в країні.

Нагадаємо, що уряд України в минулому році скасував державне регулювання цін. На думку експертів, це негативно позначилося, як на вартості продуктів першої необхідності, так і на купівельній спроможності населення.

Суд у Гаазі виніс рішення проти РФ у справі щодо кримських активів ПриватБанку

Арбітражний суд в Гаазі ухвалив рішення на користь ПриватБанку у справі щодо експропріації Російською Федерацією активів банку в анексованому Криму.

Про це повідомляє прес-служба ПриватБанку.

"Сьогодні Постійна палата третейського суду в Гаазі офіційно оприлюднила часткове арбітражне рішення на користь ПриватБанку та проти Російської Федерації. У частковому арбітражному рішенні від 4 лютого 2019 року, про яке стало відомо сьогодні, арбітражний суд визнав, що він має юрисдикцію щодо усіх вимог ПриватБанку проти Російської Федерації, що Російська Федерація порушила свої зобов'язання за двосторонньою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, незаконно експропріювавши активи ПриватБанку в Криму, і що ПриватБанк має право на відшкодування за таку експропріацію в повному обсязі", – повідомили у банку.

Арбітражний суд, як зазначається, "залишив питання щодо розміру відшкодування, що підлягає сплаті ПриватБанку за незаконні дії Російської Федерації, на наступний етап арбітражного розгляду".

"ПриватБанк прагне отримати відшкодування в розмірі понад 1 млрд доларів США", – додали у банку.

Нагадаємо, 26 листопада 2018 року міжнародний арбітраж ухвалив рішення про стягнення з РФ на користь "Ощадбанку" 1,3 мільярда доларів США.